1.
О Господи, як добре, що Ти є,
Як добре, що Ти був, як добре, що Ти будеш,
Як добре, що усе життя моє
В Своїх руках голубиш!
Коли засну, то у свій час розбудиш,
Як розхвилююсь — заспокоїш Ти.
Ти, Господи, ніколи не забудеш
Мене вести.
Вести до дивокраю доброти
Безмежної і вічної любові...
Тебе душа і серце, як святі,
Хвалить готові.
Вони Тобі бажають в щирім слові
Подяку вознести.
2.
О Господи, як добре, що Ти є,
Що завжди був і завжди будеш з нами,
Як добре, що життя земне моє
Утішив щедро друзями-братами.
Вони є гарними пахучими квітками
Із Твого саду, що у небесах.
Ти їх зростив-бо власними руками
І розсадив по селах і містах,
Щоб кожен, глянувши на них, в думках
Твою прославив і любов, і велич;
Відкинув гріх, що сковує, і неміч
І забажав цвісти в Твоїх садах,
Куди земний не досягає жах
І де хвала возноситься в віках.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Бремя Христа (псалом) - Александр Таганов псалом написан в 2005 году
аккорды и музыка здесь: http://www.for-christ.ucoz.ua/publ/cerkov_v_gtambov/poehzija/bremja_khrista/20-1-0-147
Проповеди : Кто не примет Царствия Божия, как дитя, тот не войдет в него. - Сергей Сгибнев Это по вашей вине, уважаемые родители, тысячи мальчишек и девчонок хватают СПИД. По вашей вине они садятся на иглу. По вашей вине рожают неизвестно от кого и бросают своих детей в родильной палате. Вы не потрудились обратиться к Богу за советом, не спросили, как нужно воспитывать детей.
Скажете, - жестоко?! Да! Жестоко! Очень жестоко — родить ребенка и бросить его на растерзание диким животным.
Далеко ли ушли родители сегодняшние? Безбожники, надеющиеся на свои силы, на деньги, на власть, на гороскопы? Они так же бросили своих детей на растерзание духам эгоизма, наркомании, неповиновения, сексуальной распущенности. К кому взывают они?
